Між трьома державами: історія перейменування Первомайська
-
-
>
-
>
-
>
6820
Первомайськ не лише друге за чисельністю населення місто Миколаївської області, а й входить у десятку міст країни, які згідно з чинним законодавством підлягають перейменуванню. Ще у червні минулого року Національна комісія зі стандартів державної мови оголосила перелік назв міст, які потребують змін, серед них – і Первомайськ.
Напередодні новорічних свят на позачерговій сесії міської ради депутати прийняли рішення та направили на розгляд Верховної Ради України два варіанти «нової» назви міста – Ольвіополь та Первомайськ. Краєзнавці та історики впевнені, що жодна з цих назва не відповідає критеріям перейменуванням.
Щоб з’ясувати, яку нову назву може отримати місто, чому навколо перейменування до цього часу точаться запеклі дискусії, як до цього ставляться місцеві жителі, кореспондентка Район.in.ua поїхала у Первомайськ та дізналася історію міста, поговорила з краєзнавцями, наймолодшим депутатом міської ради, жителями міста, відвідала артхаб «Вінграновський» та побачила будинок культури, який побудували із каміння козацької фортеці.
Дістатися із залізничного вокзалу до краєзнавчого музею можна пішки за 10 хвилин. Саме там зустрілися із завідувачкою Оленою Красіною, яка тут працює вже 30 років і добре знає історію рідного міста.
У світлому приміщенні доволі прохолодно, але це не дивно, установа заощаджує на опаленні. У просторих залах поруч із вишиванками, ляльками-мотанками, стародавніми глиняними горщиками стоїть скринька, в яку збирають кошти для військових. За минулий рік музей зібрав 100 тисяч гривень допомоги для ЗСУ.
В одному із залів – оригінал платівки із записом підписання капітуляції Німеччини у 1945 році, а поруч – понад 100 світлин військових – жителів Первомайська, які загинули вже під час війни з Росією.
Історія: місто на кордоні трьох держав
Унікальність історії Первомайська в тому, що його утворили із трьох міст, які у певний час входили до складу різних держав: козацької України, Речі Посполитої та Османської імперії.
За ці землі довго тривала боротьба і лише наприкінці XVI століття туркам, козакам та полякам вдалося дійти згоди та поділити спірні території по кордонах річок Південний Буг, Кодема, Синюха.
«Так, лівобережжя від Синюхи, Південного Бугу до Інгула, далі до Дніпра, відійшло козакам, міжріччя – земля між Синюхою, Південним Бугом та Кодемою – Речі Посполитій, правобережжя від Кодеми вниз до Інгулу – Кримському ханству, яке тоді було частиною Османської імперії. Ці землі певний час були безлюдні, але їх треба було обороняти від сусідів, тож поступово тут почали селитися люди», – розповіла Олена Красіна.
Читайте також: Аккерман, Кілі та Озі: українські міста півдня під владою османських султанів
Козацький Орлик за Російської імперії перейменували на Ольвіополь
Першими укріплення та зимівники почали будувати козаки на переправі річки Синюхин Брід, де і зараз є село з такою назвою, і в урочищі Мигія. У 1676 році з’явилося земляне укріплення Орлик. До речі, саме цей рік вважають датою заснування сучасного Первомайська.
За словами завідувачки музею, деякі дослідники вважають, що відоме козацьке укріплення було в іншому місці, але це сумнівне припущення.
Читайте також: Чи повернуть Первомайську історичну назву
«Дехто вважає, що укріплення розташовувалося у Полтавської області, біля злиття річок Південний Буг та Синюхин Брід. Ніби, саме там побудували укріплення. Але на Полтавщині немає цих річок, там протікає лише Орель і могло бути укріплення зі схожою назвою. Крім того, логічно, що укріплення Орлик збудували саме тут, на кордоні трьох держав», – додала Олена Красіна.
Саме кріплення побудували на 10 гектарах, на високій кручі, чи не найвищій географічній точці міста. Воно було оточене земляними валами. Тут і збудували оборонну козацьку фортецю, біля якої було поселення.
Наприкінці XVII століття укріплення відвідав Генеральний писар, майбутній автор першої української Конституції Пилип Орлик і навіть його дещо перебудував. У 1743 фортецю перебудували на шестибастіонний шанець у вигляді зірки.
У XVIII столітті фортецю Орлик зруйнували татари, її відбудували та назвали Катеринин, Катеринин шанець або Катерининський шанець, на честь російської імператриці. Ця назва не прижилася. Вже у ХІХ столітті фортецю перейменували в Ольвіополь.
Читайте також: День Конституції з османською історією
«У той час були популярні назви грецького походження. Означає – щасливе місто. У міста був свій трироздільний герб, затверджений у 1845 році. У нижній частині герба зліва зображений півмісяць. У геральдиці це ознака прикордонного міста. Праворуч – орел з піднятими крилами на малиновому тлі – символ фортеці, яка дала початок місту», – розповіла Олена Красіна.
Ольвіополь був центром повіту і мав таку назву до об’єднання із сусідніми поселеннями.
Читайте також: Перейменування Южноукраїнська: коли закриється гештальт?
Сонячний і торговий Богопіль
Територію польської частини сучасного Первомайська у XVIII столітті, як посох за одну з невісток, отримав граф Францішек Салезій Потоцький. Тут побудували поселення, яке назвали Богопіль – у перекладі з грецької – місто сонця. Але завідувачка музею розповіла про ще одне походження назви.
«До початку ХХ століття річку Буг називали Бог, потім змінилися правила правопису і назва змінилася, тому Богопіль може означати місто на Бузі. Хоча ми звикли більше до сонячного міста», – розповіла вона.
У Богопілі не було фортеці, лише казармені забудови та спеціальні фортифікації. У 1800 році там дозволили селитися євреям. За переписом 1849 року населення Богопіля на 80% складалося з євреїв і тут була синагога. Місто було торгово-промисловим центром, де працювали олійні, винокурні, магазини, майстерні, були продовольчі склади.
Голта, де спочатку селилися селяни-втікачі, а потім працювали заводи та фабрики
На правому березі Південного Бугу – турецькій частині – у 60-х роках XVIII століття з’явилося поселення Голта або Голтва. Спочатку тут було лише 30 дворів, де переважно жили українські селяни, які втекли від поміщиків.
«Між Польщею та Російською імперією існувала негласна угода про повернення біглих селян, а з Османською імперією не було такої домовленості. Турки вітали переселенців, бо вони платили данину та охороняли кордони. За однією з версій, назва поселення походить від тюрського «олта» – низький, заболочений берег, якщо перекладати із санскриту – широка ріка або рукав ріки», – розповіла Олена Красіна.
Наприкінці XVIII століття два поселення – Голта та Богопіль – також увійшли до складу Російської імперії. Але три локації розвивалися окремо, були у різних повітах і навіть губерніях. Певний час Голту вважали передмістям Ольвіополя.
У 1869 році побудували гілку залізничної дороги, яка з’єднала одеську Балту з Ольвіополем, а згодом – залізничну станцію Голта. Поступово поселення Голта відокремилася від міста Ольвіополь. Відкриття залізниці стимулювало розвиток промисловості у Голті, тут працювали механічний завод Гейне, машинобудівний і чавуноливарний завод Фаатца.
«До речі, залізнична станція за радянських часів ще довго залишалася Голтою, хоч місто вже давно називали Первомайськом. Лише у 1979 році станцію перейменували у Первомайськ на Бузі, а торік їй знову повернули назву Голта», – розповіла Олена Красина.
Перший раз два поселення – Голта, Богопіль та місто Ольвіополь вирішили об’єднатися у 1903 році. Але Ананьївський повіт, до якого входила Голта, був категорично проти об’єднання, бо залізнична станція приносила до його бюджету 60% прибутку. Звісно чиновники не хотіли відмовлятися від такого ласого шматка й об’єднання не відбулося.
Об’єднали три населених пункти в один лише після приходу до влади більшовиків у 1919 році. Саме тоді новоутворене місто отримало сучасну назву. Так з’явився перший на території України Первомайськ.
«Революційна доцільність» та Будинок Рад з каміння зруйнованої козацької фортеці
З краєзнавцем та приватним підприємцем Володимиром Войтенком, який працював у постійній комісії з питань найменування та перейменування об’єктів топоніміки при міській раді, зустрілися в артхабі «Вінграновський». Творчий простір, який відкрили два роки тому, об’єднав активних жителів Первомайська. Там проводять виставки та фестивалі.
Володимир Войтенко не лише розвиває власний бізнес у сфері туризму, він радник міського голови з питань розвитку туризму, культурно-національної спадщини та охорони навколишнього середовища на громадських засадах.
За його словами, від самого початку він не відстоював нинішню назву міста, хоча дехто скоріше пов’язує її не з більшовиками, а з історією профспілок та рухом робітників за власні права.
«Наше місто назвали не на честь Дня міжнародної солідарності трудящих, скоріше назву більшовики обрали, щоб задобрити робочих. Її вибрали, керуючись так званою революційною доцільністю, але в умовах сьогоднішньої війни залишати цю назву не варто», – розповів він.
Свого часу колишній перший секретар міськкому партії розповів Володимиру Войтенку, що об’єднання трьох населених пунктів в один та обрання для нього назви Первомайськ нав’язало вище більшовицьке керівництво. Нібито, не всі підтримували нову назву. Але тодішній нарком внутрішніх справ, один з організаторів ВЧК Григорій Петровський висунув місцевим керівникам ультиматум та два рази приїздив у місто. За його участі пройшов мітинг 1 травня 1919 року, на якому жителям майже насильно нав’язали нову назву.
«Тоді влада більшовиків в Україні була ще обмежена. Вочевидь, території на межі південних та західних регіонів були для них стратегічно важливі, тож вони вели запеклу ідеологічну боротьбу за наше місто», – розмірковує пан Володимир.
Саме за радянської влади у Первомайську була зруйнована козацька фортеця Орлик. Сталося це за часів Дем’яна Коротченка, який у 20-х роках минулого століття був відповідальним секретар Первомайського окружного комітету партії.
За словами Володимира Войтенка, він був доволі ідейним і зазвичай його відправляли туди, де могла бути будь-яка загроза більшовицькій владі. Крім того, вочевидь, він мав великі повноваження.
«За наказом Дем’яна Коротченка фортецю Орлик знесли, а будівельні матеріали, які після цього залишилися, використали при будівництві Будинку Рад. Великий палац побудували у формі серпа та молота. Це можна побачити, якщо подивитися на будівлю з гелікоптера. Тоді у невеликих містах не будували такі помпезні палаци. Але, мабуть, для Коротченка зробили виключення», – розповів Володимир Войтенко.
Наразі у колишньому Будинку Рад знаходяться будинок культури, державні установи та організації, на даху поруч із жовто-блакитним прапором майорить червоно-чорний стяг. Навпроти колишнього більшовицького палацу встановлені світлини жителів Первомайська, які загинули у боях з російськими окупантами.
До речі, на місці зруйнованої фортеці у 20-30-х роках минулого століття селилися переселенці з північних регіонів, які приїжджали сюди у пошуках кращого життя. Навіть через 50 років після руйнування фортеці тут можна було знайти скельця, залишки скляних пляшок, а на кладовищі фрагменти надгробків та козацьких хрестів з ракушняка.
На місці знищеного кладовища люди не селилися, тож за радянської влади тут відкрили сквер, а у 80-х роках звели будівлю пожежної охорони.
А чому не Вінграновськ?
У Первомайську народився та виріс шестидесятник, відомий актор та режисер Микола Вінграновський. Він був учнем Олександра Довженка та знявся у фільмі за його сценарієм «Повість полум’яних літ». У травні 1961 року цей фільм відзначили на Каннському кінофестивалі.
Крім того, Микола Вінграновський відомий поет та письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Володимир Войтенко, не дивлячись на різницю у віці, 10 років приятелював з Миколою Вінграновським та часто зустрічався з ним, коли той приїздив на малу батьківщину.
Перейменування Первомайська на Вінграновськ члени комісії з перейменування не сприйняли, хоча таку назву обговорювали. Дехто наголошував, що актор та режисер – не єдина відома людина, яка походить з Первомайська. У цьому місті народився ще один лауреат Шевченківської премії – заслужений художник України Андрій Антонюк.
«До речі, обидва митці навчалися у школі №17. Це єдиний в Україні навчальний заклад, який випустив двох лауреатів Шевченківської премії», — розповів Володимир Войтенко.
Наразі репродукції картин Антонюка прикрашають фасад артхабу «Вінграновський». У самому приміщенні, крім віршів, світлин, книг та речей відомого актора та режисера, є опудало вовка – одного з героїв повісті Миколи Вінграновського «Сіроманець».
До речі, в епізоді однойменного фільму, де хлопчик Сашко везе свого друга – сліпого вовка – до лікарні, показаний дорожній вказівник з написом «Первомайськ».
Сучасність: краєзнавці пропонували п’ять назв, депутати спочатку обрали дві, а потім додали ще чотири
За словами Олени Красіної, яка брала участь у роботі комісії з перейменування, краєзнавці запропонували не розглядати історичні назви іншомовного походження – Голта, Ольвіополь, Богопіль.
«Ми усвідомлювали, що вони можуть не підійти за критеріями Інституту національної пам’яті. Крім того, ці назви досі використовують місцеві жителі, і при голосуванні кожен міг відстоювати назву тієї частини міста, де він живе. З усіх давніх назв залишили лише Орлик, бо вона має козацьке походження. Крім того, рік будування фортеці вважають датою заснування Первомайська», – розповіла Олена Красіна.
За словами Володимира Войтенка, на комісії з перейменування обговорювали понад 30 нових назв міста.
«Наприклад, пропонували назву Бугсин – за першими складами назв річок Буг та Синюха, але у нас є і ріка Кодема, були назви Сині Води. При цьому дехто взагалі висловлювався проти перейменування. У нашому місті найскладніше питання з новою назвою. Серед 15 членів комісії лише троє знали історію та цікавилися краєзнавством. Депутати міської ради не мали згоди стосовно перейменування. В одній фракції, де чотири депутати, у кожного була власна думка з цього приводу», – розповів він.
За словами Олени Красіної, запропоновані назви обговорювали на засіданнях круглих столів, куди краєзнавці запрошували й жителів міста. Людей прийшло небагато, але у ході дискусії дійшли згоди стосовно нових назв.
Так, крім Орлика, пропонували Орель – кут, річки в місті сходяться під кутом, Богославськ – назва, яка об’єднала головні літери трьох населених пунктів — Богопіль, Ольвілополь, Голта та Трикуття, – три частини міста сходяться кутами. Крім того, пропонували назву Вінграновськ чи Вінграновський.
Тож, на розгляд комісії запропонували п’ять назв, з яких комісія винесла на онлайн-голосування лише дві – Богославськ та Орлик.
Онлайн голосування та позачергова сесія міської ради
Онлайн-голосування вже тривало понад тиждень, але народний депутат Максим Дирдін, який родом з Первомайська, запропонував комісії переглянути своє рішення, зауваживши, що на голосування можна винести не дві, а більше назв.
За словами Олени Красіної, краєзнавці, які брали участь у роботі комісії, проголосували проти цього, але їх голоси були в меншості. У список для голосування додали історичні назви.
Крім того, народний депутат Максим Дирдін виносив на розгляд комісії пропозицію перейменувати місто в Ольвію (історична та археологічна пам’ятка, колишнє давньогрецьке місто, залишки якого розташовані на правому березі Бузького лиману, неподалік від Очакова, – прим. редакції).
Згодом комісія отримала лист від Куцурубської громади, на території якої знаходиться Ольвія, з проханням не розглядати такий варіант, бо це єдина історична назва, вже неіснуючого, але дуже відомого міста.
Тобто, на онлайн-голосування винеси вже шість назв: Богославськ, Орлик, Голта, Богопіль, Ольвіополь, Ольвія. На думку Олени Красіної, збільшення кількості назв сприяло розпорошенню голосів людей.
Голосування проводили на трьох платформах – офіційному сайті міської ради, сторінці у Фейсбуці та в Телеграмі. В онлайн-голосуванні брали участь 2 478 людей. У Первомайську ж проживає понад 64 тисячі людей, без урахування вимушених переселенців. Голосування тривало до 15 грудня минулого року.
«Якщо брати дані голосування із сайту міської ради, то там перемагала назва Орлик. Але за загальною кількістю голосів переміг Ольвіополь. На комісії ми пояснювали, що ця пропозиція не пройде за критеріями Інституту національної пам’яті. Це назва іноземного походження, яку місто отримало за часів Російської імперії. Але депутати наголошували, що за неї проголосували люди. Крім того, на комісії почалася полеміка стосовно того, чого не перейменували Червоноград на Львівщині, або чому у голосуванні не було пункту проти всіх назв», – розповіла Олена Красіна.
На комісії прийняли рішення зупинитися на назві Ольвіополь, яка набрала найбільше голосів людей.
«Деякі депутати виступили проти Богославська, бо у нас залишилися церкви Московського патріархату, то ж якого бога ми маємо славити? Тому взагалі залишилась одна назва. На засіданні сесії міської ради, яке відбулося 21 грудня, жодна з пропозицій не набрала необхідної кількості голосів. Напередодні нового року, 29 грудня, провели позачергову сесію з цього питання, на якій запропонували направити до Верховної Ради назву Ольвіополь, бо вона отримала найбільше голосів в онлайн-голосуванні, та Первомайськ, бо нібито негласно багато людей підтримує саме цю назву. За таке рішення на останній сесії проголосував 21 депутат», – розповів Володимир Войтенко.
Завідувачка музею Олена Красіна підтримувала географічну назву Трикуття, але вона не увійшла у список для голосування.
«Орлик – історична назва, але вона пов’язана лише з одним із поселень. Богославськ – нейтральна назва, яка б задовольнила всіх», – додала вона.
За словами Володимира Войтенка, дехто сприймає козацьку назву Орлик, як щось маленьке, незначне, мовляв, так можна назвати село чи селище, але не місто. Ця назва зникла за часів правління російської імператриці Катерини ІІ. Хоча дехто наголошує, що указу імператриці з приводу перейменування міста в Ольвіополь немає.
До речі, саме в часи правління цієї імператриці на українських землях остаточно установилося кріпацтво і зруйнували Запорізьку Січ. Тож, на думку пана Володимира, перейменовувати Первомайськ в Ольвіополь недоцільно.
Первомайськ можуть перейменувати в Орлик?
За словами депутата Первомайської міської ради Євгенія Нотевського, з яким зустрілися у місцевому волонтерському штабі, можливо Первомайськ перейменують в Орлик.
Він не лише наймолодший депутат міської ради у Миколаївській області, а й відомий у місті волонтер, який ще у 14 років створив обласну організацію лідерів молодіжного самоврядування «МОЛОДЬ – МАЙБУТНЄ НАЦІЇ».
Євген Нотевський три роки тому, у свої 22 роки, балотувався на посаду міського голови та за чисельністю голосів виборців посів третє місце. Він особисто підтримував назву Орлик, але свою думку нікому не нав’язував.
«Назва Первомайськ не пройде на рівні Верховної Ради, а Ольвіополь набрав найбільше кількість голосів в онлайн-голосуванні. Саме тому цю назву відправили на розгляд Верховної Ради. Так, це колоніальна назва, яку прийняли за часів Російської імперії. Але депутати не могли не врахувати думку населення. Була така напруженість навколо перейменування, що могли й не надати жодної пропозиції. Мені особисто подобається назва Орлик. Вона асоціюється не лише з козацькою фортецею, а й з Пилипом Орликом. Однак, цей варіант не набрав достатню кількість голосів. Якщо жодна із запропонованих назв не пройде, до весни Верховна Рада України прийме власне рішення», – розповів він.
Низький рівень участі жителів Первомайська в онлайн-голосуванні він пояснив тим, що люди важко сприймають зміни та захищаються від них.
Хоча з початку повномасштабного вторгнення свідомість людей змінилася, більшість зробила свідомий вибір на користь незалежності, збереження історії та традицій. Євгеній разом з волонтерами часто буває на фронті.
«Військові просять, аби не залишали колоніальну назву, бо багато людей поклали своє життя, щоб ми мали власну історію та традиції. Вони кажуть, нехай це буде українська назва, аби наші діти та онуки жили в українському місті», – поділився він.
За словами Євгенія Нотевського, на жителів Первомайська перейменування міста фінансово не вплине: відразу після перейменування звертатися в ЦНАП та міняти паспорт не треба. Відповідні відмітки знадобляться лише при продажі нерухомості. Витрати з перейменування ляжуть на місцевий бюджет. Наразі у міській раді фінансовий аспект перейменування поки не обговорювали.
Думки містян з приводу перейменування Первомайська
Щоб дізнатися думку жителів Первомайська з приводу перейменування, поспілкувалися з людьми, яких зустріли на центральних вулиця міста. Продавчиня квіткового магазину, який знаходиться неподалік від будинку культури, представилася Іриною та категорично відмовилася фотографуватися. Вона не брала участь в онлайн-голосуванні, але вважає, що змінювати назву Первомайськ не варто.
«Свято трудящих не відмінили, тим більш цей день відзначали ще до утворення Радянського Союзу. Тож, чому треба міняти назву нашого міста? У мого тата день народження в цей день, то що тепер не святкувати? А назва Первомайськ – красива, для мене вона асоціюється з весною, квітами, цвітінням», – розповіла жінка.
Дениса та Настю зустріли неподалік від автобусної станції «Голта», звідки відправляються маршрутки до найближчих сіл. Молода пара знає про те, що місто перейменовують, але яку нову назву обрали не знають.
«Ми бачили онлайн-голосування в Телеграмі, але не голосували. Сайт міської ради та її сторінку у Фейсбуці не читаємо. Ольвіополь? Дивна назва. А що вона означає? Взагалі підтримую назву Первомайськ», – розповіла Анастасія.
«Мене також влаштовує назва Первомайськ. Можна і змінити назву, але нова повинна бути знайома і звична жителям, як, наприклад, Голта», – додав Денис.
До речі, прогулюючись засніженим Первомайськом вдалося побачити в популярному серед містян кафе чи не останню в Україні вивіску російською мовою. Бариста також зверталася до відвідувачів російською, хоча вони й розмовляли з нею українською. Але, скоріше, це виключення, більшість містян підтримують розмову українською.
